Український бізнес змінює географію експорту. Причин дві: економічна криза і боротьба Кабміну з офшорами.

Минулого тижня Верховна Рада ратифікувала конвенцію між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленням від податків на доходи. Кабмін затвердив її за тиждень до голосування, разом з аналогічною угодою з Мальтою. Обидві конвенції уряди країн підписали ще 2013 року. Їхня ратифікація – частина глобального плану уряду, що переглядає взаємини з низькоподатковими юрисдикціями. Наступного року Кабмін планує внести зміни до чинних договорів із Кіпром, Швейцарією, Люксембургом і Нідерландами (у цих країнах зареєстровано більшість «материнських» компаній українських холдингів). За словами міністра фінансів Наталії Яресько, Кіпр погодився переглянути ставки оподаткування в рамках чинної конвенції.

Поки уряд намагається вплинути на виведення капіталу і відхід від оподаткування дипломатичними методами, багато чого за нього вже зробив економічний спад. Зараз в офшори йде всього 8% українського експорту. За даними Держстату, за січень-квітень поточного року туди було продано товарів майже на $1 млрд. Торгівля України з офшорами пішла на спад ще минулого року. За ті ж місяці 2014-го року в офшори було продано на $1,7 млрд, тобто 10% сукупного експорту. А роком раніше – на $2,5 млрд, або понад 11% експорту. Зниження ваги офшорів у структурі зовнішньої торгівлі України свідчить насамперед про загальне скорочення активності бізнесу в країні у зв’язку з кризою, – вважає керуючий партнер Da Vinci AG Анатолій Баронін. Підприємства на Сході України традиційно були одними з ключових користувачів офшорних юрисдикцій внаслідок специфіки бізнесу. Але через бойові дії на Донбасі та обмеження доступу на ринок Росії поставки товарів з Донецької області впали на 32% за минулий рік і ще на 62% за перші чотири місяці поточного, з Луганської – на 46% і 97% відповідно.

Водночас українське законодавство про трансфертне ціноутворення змушує бізнес змінювати торговельні схеми. У рамках закону під контроль потрапляють операції з резидентами країн, де ставка податку на прибуток нижча за українську ставку на 5 процентних пунктів і більше. У травні уряд затвердив перелік із 76 таких юрисдикцій. На початку липня «чорний список» оновили, виключивши Австрію. Щоб не потрапляти під правила трансфертного ціноутворення, компанії все менше використовують класичні офшори, які потрапили до цього списку. Зі списку імпортерів наших товарів зникли численні острівні офшори. Експортні потоки обходять стороною Антигуа і Барбуду, Арубу, Сейшельські, Багамські та Маршаллові острови. Також із цих напрямків зникла частина крихітних держав із привабливими податками – Беліз, Сан-Марино та Ліхтенштейн. Усі вони ще фігурували в зовнішньоторговельній статистиці минулого року. А ті нечисленні низькоподаткові країни, які ще потрапляють у географію українських поставок, «купують» набагато менше. За чотири місяці поставки на Британські Віргінські острови обвалилися в 40 разів, у Панаму – в 22 рази, на Кіпр – у 6 разів.

Зміна маршруту

У процесі «відбілювання» деякі компанії могли домовитися з торговими партнерами відвантажувати товар безпосередньо, а оплату отримувати через офшорні країни, – припускає партнер податково-юридичного департаменту аудиторської компанії Deloitte Андрій Серветник. Решта вважали за краще переорієнтуватися з юрисдикцій, що потрапили до «чорного списку» Кабміну, на країни, у яких відсутнє або діє м’яке законодавство про трансфертне ціноутворення. Навіть якщо в таких країнах ставки податків вищі, ніж в Україні, українська компанія може поставити туди товар для подальшого перепродажу в офшор і таким чином обійти контроль з боку українських фіскальних органів, – розповідає експерт.

Замість класичних офшорів компанії починають використовувати більш респектабельні країни. Для освоєння ринків Близького Сходу та Азії в хід ідуть вільні економічні зони ОАЕ, а також Гонконг і Сінгапур. Для торгівлі в Європі – Австрію, Нідерланди, Велику Британію та Німеччину. Примітно, що також зростають поставки до Мальти, хоча ця країна і входить до «чорного списку». У січні-квітні експорт туди збільшився у вісім разів. «Українські компанії, найімовірніше, припускають, що Мальта – наступний кандидат на виключення зі списку», – вважає Серветник. Ставка податку на прибуток у цій країні значно вища, ніж в Україні, – 35%. Але у компаній-платників податків є право на повернення частини прибутку. Цілком імовірно, що Мальта подавала скарги в українські фіскальні органи, як і Австрія, яку було виключено зі списку на початку місяця.

Є в такій зміні географії українського експорту і заслуга Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Восени минулого року представники 51 країни підписали угоду, яка покладе край банківській таємниці. Новий стандарт ОЕСР зобов’язує банки і фінансові компанії автоматично надавати місцевій владі інформацію про рахунки нерезидентів. Влада, своєю чергою, буде автоматично переправляти її в податкові органи тих держав, у яких ці іноземці проживають. Такий обмін даними про рахунки нерезидентів відбуватиметься щороку автоматично. Нові правила поширюватимуться тільки на країни, які підписали угоду. Зараз їх налічується вже 61. Серед них – усі країни Євросоюзу, зокрема місцеві офшори – Люксембург, Ліхтенштейн і Кіпр. Також тут відзначилися й основні острівні офшори – БВО, Бермудські, Кайманові та Сейшельські острови. На Україну угода поки що не поширюється. Але нові стандарти країни-підписанти прописуватимуть і з Україною в конвенціях про уникнення подвійного оподаткування. Уперше такий обмін відбудеться у вересні 2017 року за підсумками 2016-го фінансового року.

Незабаром країни G20 домовилися створити реєстри реальних бенефіціарних власників юросіб. Такі дані допоможуть зрозуміти, які компанії є пов’язаними і користуються цим для ТЦУ. Законодавчі зміни ще мають схвалити всі країни. Частина країн уже зробили перші кроки в цьому напрямку. У грудні Брюссель погодив фінальну версію відповідних поправок до законодавства. Кожна країна ЄС повинна буде створити реєстр кінцевих бенефіціарів усіх зареєстрованих на її території компаній. Зокрема й в офшорних юрисдикціях. Планується, що нововведення в ЄС почнуть діяти тільки в 2017 році. Після цього доступ до даних реєстрів отримають не тільки органи відповідних країн, а й податкові органи інших країн під час обміну інформацією. «Через роки-два це матиме сильний вплив на використання офшорів, – упевнений Андрій Серветник. – Минули ті часи, коли можна було приховувати сотні й тисячі відсотків прибутку на офшорах, а директором компанії тримати номінального акціонера з Латвії».